Локальне підживлення

Зробок1Зробок Олег Миколайович — менеджер з організації консультативних послуг

___

Припосівне удобрення безумовно є підставою для здійснення молодою рослиною рішучого кроку вперед. Розміщення елементів живлення безпосередньо поблизу кореневої системи позбавляє рослину необхідності витрачати лишню енергію на їх пошуки. Проте нерозуміння деяких тонкощів цього агроприйому може завдати неабияких клопотів виробничнику.

Розглянемо два варіанти локального внесення добрив: в рядок та в міжряддя.

Головними помилками при внесенні добрив в рядок є вибір виду добрива та доза удобрення, а також неврахування толерантності культури до підвищених концентрацій солей в ґрунтовому розчині. В цьому питанні слід загострити увагу на процесі проростання насіння, і вплив на нього гранул добрива, що знаходиться в безпосередній близькості від насінини. Для проростання необхідна наявність трьох чинників: тепло, волога та кисень повітря. Нестача хоча б одного з них надовго гальмує цей процес, або взагалі призводить до загибелі рослини. Добриво ж в свою чергу для розчинення відтягує із зони проростання певну кількість вологи (пряма конкуренція з рослиною). У різних польових культур поглинання вологи насінням також відрізняється, наприклад для проростання насіння у злаків мінімальна кількість води становить 50%, бобових — більше 100%, буряка — 120-168%. Окрім того, підвищена концентрація солей ґрунтового розчину в ряді випадків може перевищувати концентрацію солей в проростках, що неминуче призведе до явища зворотного осмосу, і як наслідок — відтік води з рослини в ґрунтовий розчин і її загибель. З трьох макроелементів найслабше змінює реакцію ґрунтового розчину фосфор (в силу своєї слабкої розчинності та малорухомості). Калій розчиняється набагато швидше, і його дія на проростки в рази агресивніша. Найактивнішим з трьох є азот, проте незважаючи на високу мобільність він проявляє меншу фітотоксичність в порівнянні з калієм. Цей факт випливає з того, що при розчинянні гранул добрива першопочаткова хмара фізіологічно активних компонентів добрива має різну форму: для фосфору та калію притаманна хмара у вигляді тупоконечного конусу (гранула у вершині), так як до зв’язування з ГВК чи промивання вони рухаються лише вниз. DSCN0113Натомість для азоту характерна яйцеподібна форма хмари (з гранулою в центрі), оскільки частина азоту амонізується, і має можливість до руху в гору.  Саме з цих причин локальне удобрення в рядок можна рекомендувати лише для зернових (крім кукурудзи), і в невеликих кількостях: N-15, P-50, K-10. Слід зазначити, що найкращим добривом яке позитивно впливає на стартовий ріст і розвиток кореневої системи для цього є амофос. Також при посіві в залежності від обраного добрива і його дози необхідно врахувати можливість зниження схожості і скоригувати норму висіву. Ще одна неприємність суто технічна, яка стосується сівалок обладнаних датчиками висіву на сошниках: при неполадках зернового висіваючого апарату гранули добрива йдуть через датчик в сошник. Датчик в свою чергу не розрізняє вид продукту що проходить через нього і комп’ютер показує трактористу ілюзію посіву, а той в свою чергу свято вірить, що все нормально, а через тиждень — другий з поля отримуємо «смугастик». Висновок: довіряй, але перевіряй.

Значно ширші можливості аграріям дає інший вид локального удобрення — в міжряддя. Беззаперечною перевагою такого удобрення є можливість внесення великих доз добрив. Не затримуючись на всій широті видів добрив і доз використання скажу інше: в залежності від потреб виробничник може регулювати в часі вступ добрива в дію шляхом зміни глибини його залягання. Це дає змогу рослині сформувати розгалужену початкову кореневу систему до контакту з добривом. У випадку використання в удобрення карбаміду також встигає пройти розклад біурету. Проте при наявності в складі добрив високої норми калію в комплексі з азотом і фосфором спостерігається негативний ефект: рослина перестає шукати елементи живлення, ріст кореневої системи зупиняється (без візуальних ознак на надземній частині), і як наслідок — коли настає ґрунтова посуха, рослина гине. Таке явище притаманне кукурудзі. Це в першу чергу спричинене фізіологічними особливостями (низьке відсоткове відношення кореневої маси до надземної частини).

DSCN0339І насамкінець. У кожного, заробившого собі ім’я агронома, є свої секрети успіху які не поспішають розголошувати, або просять тримати в таємниці. Проте інколи не надто добросовісний слухач все ж доносить почуте широкому загалу. От наприклад заставляє задуматись система удобрення соняшнику при посіві: сульфат магнію 50 кг/га + борна кислота 1 кг/га + карбамід 100 кг/га. Магній стимулює фотосинтез, а бор позитивно впливає на закладку кошика, і починаючи з ранніх стадій рослина не відчуваючи нехватки цих елементів націлена на формування врожаю. Це звісно не звільняє від внесення з осені фосфорно-калійних добрив, прикореневого підживлення карбамідом та застосування мікроелементів. Можливо для когось це стане передумовою перегляду якісного складу добрив, що будуть застосовуватися наприклад на кукурудзі, яка на формування 1т зерна виносить з ґрунту (з врахуванням побічної продукції) кальцію 6-10 кг та магнію 6-10 кг. Тож думайте і вирішуйте.

Щедрих Вам урожаїв!