Рішення труднощів майбутнього вже сьогодні – деструктори післяжнивних решток

Автор: Пелипенко Олег – відділ агроконсалтингу «Украгроком»

Автор: Пелипенко Олег – відділ агроконсалтингу «Украгроком»

Інтенсивне сільське господарство передбачає впровадження технологій вирощування культур із застосування обґрунтованих норм добрив та інших ресурсів виробництва. Поряд з отриманням високих врожаїв основної продукції на полях акумулюється достатня кількість побічної продукції (солома, полова, листково-стеблова маса, тощо). В залежності від рівня товарного врожаю та виду культури після збирання врожаю на полі лишається від 3 до 15 тон післяжнивних решток.

З огляду на технологічні операції під наступні культури, післяжнивні рештки створюють значні труднощі в технічному плані. Так значна маса післяжнивних решток не дозволяє якісно провести дискування та оранку, внесенні азотні та фосфорні мінеральні добрива іммобілізуються мікрофлорою при мінералізації цієї органіки, крім того післяжнивні решти дуже часто виступають джерелом патогенної інфекції.

Завданням агрономів є ретельне подрібнення рослинних решток, рівномірне розподілення по поверхні та якісна заробка в шарі ґрунту. Правильне подрібнення та розподілення по поверхні забезпечують новітні правильно налаштовані зернозбиральні комбайни. При роботі комбайнів слід регулювати висоту зрізу, довжину різки та розподілення післяжнивних решток на ширину захвату жатки. В разі якщо зернозбиральні комбайни не забезпечують заданих показників роботи з рослинними залишками, тоді проводять додаткові операції з подрібнення за допомогою причіпних мульчувачів та рівномірне розподілення решток по полю за допомогою пружинних зубових борін. Якісна заробка побічної продукції проводиться під час ґрунтообробки. Оптимально цю технологічну операцію виконувати відразу ж після обмолоту полів за допомогою дискових борін та лущильників.

Якість заробки післяжнивних решток залежить від їх маси на 1га та глибини обробки. Так для якісної заробки 1 т решток глибина ґрунтообробки має становити не менше 2 см (Приклад: урожай озимої пшениці становить 7 т, співвідношення основної та побічної продукції  — 1:1, при цьому мінімальна глибина ґрунтообробки становить = 7т х 2см/т = 14 см).

Мінералізація (розкладання) зароблених решток залежить від багатьох факторів, визначальними ж є три. Так першим є вологість поверхневого шару ґрунту та температура не менше +12 оС, другим  – достатня кількість та активний стан целюлозо деструкторів, третім – співвідношення в органічних рештках С:N. На перший фактор виробничники не мають прямого впливу, В свою чергу є можливість оптимізовувати наявність високоефективних штамів деструкторів та співвідношення вуглецю та азоту*. В разі заробки великої кількості післяжнивних решток зернових у ґрунт без внесення азотних добрив та деструкторів целюлози, їх мінералізація затягується на 10-12 місяців. При цьому відбувається значна іммобілізація доступних форм азоту з ґрунту та мінеральних добрив, що викликає дефіцит азоту в посівах наступних культур.

Рисунок3

Для заселення післяжнивних решток високоефективними штамами целюлозо деструкторів доцільно проводити обприскування зібраного збіжжя розчином препарату «Деструктор целюлози» в нормі 0,5 – 1 кг/га. Обприскування проводиться у вечірні та ранкові години. Обов’язковою умовою є негайна заробка в ґрунт (не пізніше 1-1,5 год.), так як прямі сонячні промені згубно діють на життєздатність  корисних мікроорганізмів. Для оптимізації співвідношення в органічних рештках вуглецю та азоту перед грунтообробкою проводять розкидання (обприскування) азотних добрив, з розрахунку 4-5 кг/га д.р. азоту. Також можливе сумісне внесення азотних добрив разом з деструктором  у нормі 20-30 кг/га на 200 л робочого розчину.

*- співвідношення вуглецю та азоту у зернових та кукурудзи становить більше як 40:1, ріпаку та соняшнику 30-40:1, зернобобових – 20:1. Для швидкої мінералізації співвідношення має становити не більше 25:1.