Гліфосат. Токсикологічна характеристика
//Гліфосат. Токсикологічна характеристика

Гліфосат. Токсикологічна характеристика

Один із найбільш поширених гербіцидів та арборицидів в усьому світі, виробництвом якого займаються десятки найвідоміших агрохімічних підприємств та який останнім часом має не найкращу репутацію. Так коротко можна описати гліфосат. Дійсно, з одного боку, аграрії використовують дану хімічну сполуку та препарати на її основі у своїй господарській діяльності досить активно завдяки високій ефективності та стовідсотковій результативності. З іншого боку, проведені дослідження вказують на небезпеку застосування гліфосату, тому що він може негативно впливати і на ґрунти, і на сільгоспкультури, і на людину, і на тварин, тобто, — практично на всю екосистему. Проте, щоб робити якісь категоричні висновки, потрібно розглянути реальні факти стосовно властивостей та характеристик гліфосату.

Гліфосат у ґрунті

Відомо, що потрапляючи у землю, даний хімічний засіб швидко втрачає свою активність, розкладаючись на елементарні частинки існуючих у природі речовин – вуглекислий газ, амінокислоти, вуглеводи, фосфати. Може накопичуватись у ґрунтах, які щедро наділені органічними речовинами, наприклад, у торф’янистих. В піщаних ґрунтах гліфосат володіє більшою мобільністю, ніж у глинистих. Це пояснюється просто: вказаний хімікат має здатність добре розчинятись у воді, але, на відміну від інших водорозчинних гербіцидів, зв’язується земляними частками. Чим більше глини у ґрунті, менше фосфору та значення pH знижено, тим вища ймовірність зв’язування.

Для гліфосату є характерною помірна персистентність у ґрунті. Доведено, що залишки гербіциду, яким були оброблені бур’яни, до культурних рослин не потрапляють. В залежності від кліматично-погодних умов, гліфосат, знаходячись у землі, виявляє стійкість до сонячного проміння та будь-якого іншого хімічного впливу.

Гліфосат у воді

У даному випадку така хімічна сполука характеризується стійкістю. Зменшення рівня гліфосату у воді відбувається у випадках впливу мікрофлори та ультрафіолетового випромінювання. В лабораторних та польових умовах не виявлено здатності цього пестициду накопичуватись у рибі та ракоподібних.

Найчастіше залишки гліфосату у водоймищах та річках можна виявити після того, як він під впливом опадів змивається з поверхні оброблених ним рослин, що ростуть поряд, на засіяних площах. Ще один варіант – після оброблення водоймищ для знищення водних бур’янів.

 

 

2019-03-29T13:55:44+00:0004. 06. 2016|

Оставить комментарий