Гліфосат: вплив на навколишнє середовище
//Гліфосат: вплив на навколишнє середовище

Гліфосат: вплив на навколишнє середовище

Гліфосат – один із найпоширеніших у всьому світі гербіцидів системної дії, що застосовується для захисту від небажаної рослинності для широкого спектру сільськогосподарських культур у різні періоди їхнього розвитку. Ефективність дії даного засобу надзвичайно висока, саме тому на його основі продовжують створювати нові сучасні препарати. Так, лише в нашій країні на сьогоднішній день зареєстровано більше 30 різновидів гербіцидів та десикантів на основі гліфосата. Завдяки широкому застосуванню цього засобу у сільському господарстві виникає питання про його вплив на культури, навколишнє середовище і, зрештою, на здоров’я людини.

Для захисту яких культур від бур’янів найчастіше використовують гліфосат?

Найефективніша боротьба з небажаною рослинністю гліфосата проявляється у посівах зернових (пшениця, ячмінь), овочевих (картопля, морква, буряк), зернобобових (горох, соя). Також його використовують для захисту дині, кавуну, соняшнику, рапсу і багатьох технічних культур – кукурудзи, льону, цукрового буряку, хмелю.

Як гліфосат впливає на навколишнє середовище?

Повітря. В зв’язку з тим, що даний засіб має низьку летючість, він не спричиняє забруднення атмосферного повітря через вивільнення діючої речовини при застосуванні з поверхні ґрунту чи листя рослин.

Вода. Гліфосат володіє високою розчинністю у воді та дуже низьким коефіцієнтом розподілу в системі н-октанол-вода. Також він є хімічно стабільним при потраплянні у воду. Малорухливість цього засобу у ґрунті, що зумовлена сильним зв’язуванням його молекул частками ґрунту, дозволяє говорити про мінімальне забруднення гербіцидом підземних вод.

Ґрунт. Не дивлячись на те, що гліфосат надзвичайно добре розчиняється у воді, він, на відміну від інших водорозчинних гербіцидів, володіє здатністю зв’язуватись із частками землі, особливо якщо вона містить багато глини або зменшений рН і знижений рівень фосфору.

Флора і фауна. Основний шлях проникнення гліфосату у рослину – через листя. Потім, абсорбуючись, даний засіб легко проникає у інші частини рослини, гальмуючи її розвиток та ріст. Іонна природа цього гербіциду вказує на низьку здатність до біоакумуляції в живих організмах і продуктах харчування. Залишки активної речовини гліфосату були виявлені у молюсках та ракоподібних, які знаходились у воді, що містила невелику частину препарату.  Проте, після того, як їх переміщували у чисту воду, гліфосат зникав протягом 14-28 діб на 50-90% від початкового рівня.

 

2019-03-29T13:53:01+00:0027. 12. 2015|

Оставить комментарий