Карбамід для позакореневого підживлення
//Карбамід для позакореневого підживлення

Карбамід для позакореневого підживлення

Окрім припосівного та основного внесення мінеральних добрив під сільгоспкультури, досить популярним є такий вид підживлення рослин як позакореневе. Мається на увазі обприскування культур «поживними розчинами» азоту, сірки, магнію, фосфору тощо. Позакореневе підживлення – досить потужний інструмент впливу на продуктивність культур, що сприяє підвищенню їхньої урожайності. Які саме хімічні суміші найкраще підходять для виконання такої задачі?

Карбамід: висока результативність

Серед усіх існуючих видів азотних добрив для позакореневого підживлення найчастіше обирають карбамід, адже він не викликає опіків у листя рослин (як, наприклад, водний розчин селітри аміачної). Також під час застосування карбаміду не відбувається корозійних процесів у металевих частинах обприскувачів (це пов’язано із нейтральною реакцією карбаміду та відсутністю у його складі вільного аміаку).

Суттєвою перевагою карбаміду є те, що його органічні молекули в 10-20 разів швидше проникають у клітини культур, ніж катіони та аніони мінеральних солей. До того ж, завдяки амідіній формі азоту у складі даного добрива – найбільш доступної для рослин, карбамід надзвичайно швидко проникає у цитоплазму клітин та інтенсивно використовується сільгоспкультурами у важливих біохімічних процесах.

Карбамід має довгу й успішну історію використання у світовому землеробстві, тобто, його точно не можна назвати новинкою ринку мінеральних добрив. Проте, завдяки значному переліку позитивних якостей і високій ефективності це добриво продовжує активно використовуватись у якості удобрення для технічних культур, овочевих, зернових та колосових.

Негативні сторони добрива

Звичайно, наряду із позитивними характеристиками, як і будь-яке інше добриво, карбамід має і деякі мінуси. І це обов’язково необхідно враховувати:

  1. Процес розчинення у воді карбаміду відноситься до ендотермічних реакцій, які супроводжуються процесом зниження температури розчину. Наприклад, розчиняючи 20 кг карбаміду у 100 літрах води, у результаті буде отримано розчин із нижчою на 9ºС температурою. Таке зниження може стати причиною термічного шоку у рослин, адже температура розчину не повинна бути нижчою температури повітря на 10-12ºС.
  2. У посівах кукурудзи та соняшника у фазі розвитку 10-12 листків при позакореневому підживлені концентрація водного розчину карбаміду не повинна перевищувати 8%, інакше можливі опіки у рослин.

 

2019-03-29T14:18:31+00:0021. 11. 2016|

Оставить комментарий