Карбамід: історія добрива
//Карбамід: історія добрива

Карбамід: історія добрива

Усі без виключення види удобрення мають свою історію. Проте, вона у всіх кардинально різна, адже, наприклад, органічні добрива використовувались уже в Древньому Єгипті та Стародавній Греції, а виробництво мінеральних добрив нараховує не більше століття (хоча, звичайно, деякі види хімічних удобрень застосовувались і раніше). На сьогоднішній день мінеральні добрива – це безперечний лідер ринку, про що свідчать обсяги виробництва у всьому світі. І не дивно, адже завдяки їхньому застосуванню сільгоспвиробники поліпшують урожайність вирощуваних культур у декілька разів.

Одним із найбільш популярних мінеральних добрив, особливо на території колишнього СРСР, а тепер – ряду незалежних держав, є карбамід, історія винайдення та виробництва якого досить цікава.

Карбамід: відкриття, переваги

Сечовина (карбамід) була відкрита Руелем у 1773 році та ідентифікована Праутом у 1818 році. Вказане добриво займає особливе місце у органічній хімії, адже у 1828 році Велер синтезував вперше органічну сполуку із неорганічною, що і було синтезом карбаміду.

Закордоном перші промислові потужності, що були направлені на виробництво сечовини, були створені у 20-х роках ХХ століття. Проте, такі установки виявились малоефективними і затратними. То ж, у 30-40-х роках у різних країнах Європи активізувались дослідження з приводу отримання карбаміду у більш економічний спосіб.

Німеччина, Франція і США лідирували у сфері вивчення властивостей карбаміду та його масового виробництва. Варто відзначити, що дане мінеральне добриво володіє рядом унікальних характеристик:

  • карбамід – сполука органічна, за допомогою неї відбувається насичення культур надважливим для їхнього розвитку азотом;
  • завдяки сечовині прискорюється ріст вегетативної маси рослин;
  • значно підвищується урожайність культур;
  • у зерні збільшується кількість білків;
  • добриво знаходиться у легкодоступній для культур формі;
  • сечовина швидкорозчинна та проста у використанні.

Карбамід у СРСР

У Радянському Союзі відлік виробництва карбаміду розпочався у 1935 році із запуском першої установки, що давала за добу 240 кг добрива, на Чорноріченському заводі у м. Дзержинськ. До 50-х років у країні існувало вже два потужних виробництва сечовини, які сумарно виробляли близько 20 тон добрива у рік. Втім, це був лише старт, адже створили навіть Науково-дослідницький та проектний інститут карбаміду, завданням якого було вивчення властивостей даної сполуки та можливостей використання її у різних сферах промисловості.

Якщо говорити про сьогодення та нашу країну, то найбільш потужним українським виробником карбаміду є ВАТ «Азот» у м. Черкаси.

 

2019-03-29T14:18:28+00:0013. 10. 2016|

Оставить комментарий