Удобрення жита. Сульфат амонію
//Удобрення жита. Сульфат амонію

Удобрення жита. Сульфат амонію

Жито – одна із основних зернових культур, які вирощуються на території України, при чому давно та успішно. Переваги цієї рослини очевидні: вона не примхлива до якості ґрунтів, за її посівами відносно легко доглядати і урожайність її, як правило, досить висока. Проте, у процесі вирощування жита одним із головних завдань є забезпечення його усіма необхідними поживними речовинами та мінералами, щоб не лише сприяти кращому розвитку культури, а й виробити у ній стійкість до різних негативних факторів: низьких температур повітря (заморозків), інших кліматичних несприятливих умов, бур’янів, шкідників тощо. До того ж, варто зауважити, що жито чудово сприймає мінеральні добрива, головне, правильно і вчасно їх застосувати.

Сульфат амонію: переваги

Чому для підживлення жита варто обрати саме це удобрення? Насправді, відповісти просто: сульфат амонію володіє значним списком переваг. Отже, розглянемо їх:

  • за своїми фізичними характеристиками амоній сірчанокислий легкий у зберіганні та використанні. Його застосовують для підживлення широкого спектру культур, проте найбільший ефект від його використання досягається при внесенні під жито, пшеницю, картоплю, рис, чай, цукрові та столові буряки;
  • 21% складу сульфату амонію – це азот, що має доступну для жита форму, і 24% — це сірка, яка є необхідним елементом для формування зерна високої якості;
  • щодо економічних переваг даного добрива, то варто зауважити, що його використання з точки зору заощадження є більш доцільним, ніж, наприклад, застосування карбаміду або селітри аміачної.

Тонкощі підживлення жита

  1. Вапнування вважають одним із найбільш ефективних способів підвищення урожайності даної культури, адже жито переважно висівають на кислих дерново-підзолистих площах.
  2. Окрім азоту, для жита є важливими ще декілька макроелементів – це фосфор та калій. І якщо перший стимулює активний розвиток кореневої системи культури, то другий позитивно впливає на процеси кущення рослини.
  3. Якщо, наприклад, порівняти озиме жито із пшеницею, то можна сказати, що воно потребує більше мікроелементів, а саме: бору, міді і цинку. Так, борне удобрення варто використовувати на таких ґрунтах як торфові, дерево-підзолисті та опідзолені. Вони є легкими за гранулометричним складом, а тому буде доцільним також використання підживлення мідного типу. Мікродобрива, у складі яких міститься цинк, необхідно застосовувати на усіх провапнованих площах під жито, а ще – за умови присутності у них великої кількості рухомих сполук фосфору.
2019-03-29T13:59:51+00:0010. 07. 2016|

Оставить комментарий