УКРАГРОКОМ

ДЕСИКАНТИ

Одним з важливих питань в окремі роки та на окремих площах є збереження та своєчасне збирання урожаю. Особливо якщо це стосується нерівномірного дозрівання культури, значного її забур'янення, або потреби зібрати раніше. І вирішення даного питання є проведення десикації.
Десикант — це хімічна речовина (різновид пестицидів) , яка сприяє виведенню з тканин рослин вологи і їх підсушування.
Десиканти «Украгроком»
Десиканти – це хімічні зневоднюючі агенти, осушувальні засоби (речовини), які здатні поглинати або хімічно зв'язувати воду, які використовуються для висушування рослин на корені перед збиранням з метою покращення умов їхнього механічного обробітку. У державному Реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні зареєстровано і, відповідно, дозволено до використання ряд препаратів на основі діючої речовини Дикват. Дані препарати мають чітко виражену контактну дію. Тому під час їх використання слід забезпечити максимальне покриття рослин, чого можна досягти використанням більшої норми виливу робочого розчину - від 200 л/га і більше. Механізм дії полягає у порушенні фізичних та біохімічних процесів у рослині, що послаблює водоутримуючу здатність клітин і приводить до їх загибелі, а у підсумку - і до висихання рослин. Висихання рослин відбувається за 5-7 днів, за умов низьких температур, близько +10оС, до 10 днів, виходячи із цього слід встановлювати строки застосування.
Десикація — переджнивове підсушування рослин з метою прискорення достигання (на 5-7 діб) і полегшення збирання врожаю, яке особливо ефективне при забур'яненості та за вологої погоди.

Нині використовують десиканти на основі диквату, глюфосинату амонію та гліфосату. Десикацію проводять на посівах соняшнику, льону, сої, рису, пшениці, гороху, картоплі, насінників цукрових буряків, люцерни, конюшини та інших культур приблизно за 10 діб до збирання урожаю. Десикація не пошкоджує насіння і бульби, що дозрівають, створює сприятливі умови для роботи збиральних машин. Одночасно з переджнивним підсушуванням рослин поля звільняються від багаторічних бур'янів під наступні культури. Обприскування десикантами перед збиранням особливо результативне за середнього та сильного ступенів забур'яненості. Особливо десикація ефективна за вологої погоди.

Плюси та мінуси десикації

Кожного року під час збору врожаю на полях в аграрному господарстві застосовується десикація. Десикацію культур почали проводити в 70-х рр. Зараз це невід'ємний агроприйом при вирощуванні якісних зернових колоскових та олійних культур. Серед агрономів часто виникають суперечки на тему, чи приносить десикація користь, або ж, навпаки, шкодить рослині. Тому для того, щоб детально розібратися в цьому питанні, необхідно чітко зрозуміти, що таке десикація, та як вона застосовується у землеробстві.


Різновиди десикантів

Для десикації використовують два види хімпрепаратів — препарати на основі диквату або гліфосату. Дія гліфосату та деквату відрізняється.
Диквати — контактні препарати, тобто «просушка» відбувається шляхом безпосереднього потрапляння препарату на рослину. Вони підсушують рослину, не потрапляючи на коріння. Дія дикватів швидка. Також вони зберігають властивості зерна, збільшують його олійність та класність.
Гліфосати — препарати системної дії. Потрапляючи на рослину, вони поступово висушують усі органи. Дія гліфосатів довготривала. Вона поширюється на кореневу та наземну частину рослини. Процес природного дозрівання культури при цьому не порушується. Застосування системних препаратів на посівах викликає неминуче зниження якості рослин лише у випадку недотримання регламенту обробки та норм витрат препарату.

Час застосування

Для кожної культури встановлений свій період застосування хімпрепаратів. Наприклад, для зернових культур десикацію проводять за 10-15 днів до збору врожаю, рапсу та соняшника — не менш ніж за 14 днів, бобових — за 7-20 днів, за 7-10 днів для рослин різних видів. При цьому на момент десикації культура повинна дозріти на 80-90 %.

Плюси та мінуси десикації:
    • Десикація в першу чергу корисна боротьбою із бур'янами; хімічний препарат знищує верхню частину небажаної рослини. Проте варто враховувати, що корінь бур'яна залишається неушкодженим, тому повністю очистити поле від них не вдасться.
    • Процес полегшує збір врожаю; культури після десикації сухі та легше збираються комбайном;
    • Десикація бореться з хворобами рослин; урожайність падає через наявність основних паразитів — грибкових хвороб рослин та комах. Найбільш поширені біла гниль (Sclerotiniasclerotiorum), сіра гниль (Botrytiscinerea) та фомопсис (Diaporthehelianthi).
    • Забезпечення одночасно дозрівання зерна та підвищення швидкості збору посівів; так, можна завчасно планувати дату та тривалість збору врожаю;
    • Підвищення якості продукції; це відбувається за рахунок відтоку вологи з листя та стебла культур в насіння та плоди. Олійність та місткість клейковини покращується, в результаті урожай має підвищену класність.
    • Десикація зменшує витрати на сушку зерна та палива під час обмолоту; за даними досліджень, сушка та оброблення соняшника з показником 15-30 % вологості вимагає суму в шість разів більшу, ніж вартість десикації з урахуванням наймання авіатехніки.
    Незважаючи на переваги, десикація також має мінуси:
    • Десикація може знизити врожайність при неправильному виборі десикантів, помилках під час підготовки та проведенні процесу.
    • Неминучі й втрати від тракторної колії при наземному обприскуванні при використанні навісних та причіпних обприскувачів.
    • Якщо проводити десикацію у вітряну погоду, препарат може потрапити на прилеглі території, цей ризик є великим за умови застосування агротехніки.

    Гербіциди характеризуються різними механізмами дії, різними способами проникнення в рослину і, внаслідок цього, різними типами вибірковості:
    • біохімічна вибірковість - заснована, на здатності культурних рослин руйнувати гербіцид до нетоксичних сполук.

    • морфологічна вибірковість - заснована на розходженнях у зовнішній будові видів культурних рослин (наприклад, вертикальне положення листя у колосових зернових), особливості поверхні (восковий наліт, опушення, щільна волосистість), які захищають рослини від проникнення гербіциду.

    • топографічна вибірковість - заснована на тому, що внесений гербіцид фіксується у верхніх шарах грунту в результаті абсорбції колоїдними грунтовими частинками (частки глини, гумус) і тим самим не досягає кореневої зони культурної рослини. При цьому знищуються бур'яни, проростаючі у верхніх шарах грунту.